| Велике кохання Боттіччелі- любовна романтика Ренесансу.
Сандро Боттіччелі ( повне ім’я - Алессандро ді Маріано ді Ванні Філіпепі), (1445-1510) - флорентійський художник епохи Раннього Відродження. Дві його найвідоміші картини “Народження Венери» та «Прімавера» (Весна) мають центральними фігурами Венеру - вродливу біляву жінку, яка за думкою мистецтвознавців, включаючи авторитетного Джона Раскіна, являється Сімонеттою Веспуччі - коханою жінкою та музою Боттіччелі.
Сімонетта Веспуччі (1453-1476), Ла Белла Сімонетта, народилася в аристократичній родині Катанео із Генуі. У віці 16 років її видають заміж за флорентійця Марко Веспуччі. Веспуччі були впливовою родиною аристократів Флоренціі, входили до близького кола могутніх правителів, братів Медичі, та подарували світу Амеріго Веспуччі, який відкрив Америку і дав їй своє ім’я. Одразу ж після прибуття до Флоренціі Сімонетта підкоряє її своєю красою і отримає почесне звання найвродливішої жінки Флоренціі. Під її вікнами кожен день збирається натовп захоплених чоловіків в надії хочь на мить побачити її живцем або отримати її хусточку чи стрічку. Їй писали вірші, співали серінади, за неі билися на дуелях.
Обидва брати Медичі, Лоренцо і Джуліано, були зачаровані юною красунею. Сімонетта стала перлиною флорентійського аристократичного суспільства, жінки почали наслідувати її костюми та зачіску. За легендою Джуліано Медичи був закоханий у Сімонетту, писав їй любовну поезію, вибрав королевою традиційного флорентійського турніру, та намагався зробити своєю коханкою. Вдалося то йому чи ні на справді ми не знаємо.
Боттіччелі познайомився із Сімонеттою Веспуччі скоріш за все у колі Медичі і можливо закохався у неї на все життя, бо іі краса мала надзвичайний вплив на його творчість. За думкою мистецтвознавців Боттічеллі відображає Сімонетту в декількох своїх полотнах. Вона з’являється як мадонна, заможня жінка, Венера, грація та німфа. Картина «Народження Венери» написана за мотивами грецького міфічного сюжету. Одна з інтерпретацій центральної фігури-це символ жінки, яка вступає в нове шлюбне життя залишаючи невинність та чистоту. У «Прімавері» Венера стоїть у центрі, але виглядає відокремлено від інших фігур. Рослини на задньому фоні сворюють неповну арку навколо Венери притягуючи глядача до задумливого погляду красуні загорнутої у червоний плащ. Обидва шедевра Боттіччелі написав майже через десять років після смерті коханої, нібито пітверджуючи силу своіх почуттів.
Сімонетта Веспуччі пішла з життя у 22 роки після важкої хвороби туберкульозом. Флоренція була у великому траурі, по її вулицях натовп йшов за відкритою труною своєї богині. Сандро Боттіччелі дожив до 65-ти і за легендою заповів поховати себе у підніжжя своєї коханої в церкві Огніссанті у Флоренціі. Протягом свого короткого, але яскравого життя, Сімонетта Веспуччі стала музою не тільки для Боттічеллі. Її краса живе у шедеврах П’єро ді Косімо та Фра Філіппо Ліппі.
|