| Який буває живопис - види, особливості, характерні ознаки різних стилів
• Неокласицизм - назад до античності
• Романтизм - емоції як джерело пізнання
• Реалізм - краса навколишнього світу
• Імпресіонізм - рух, повітря та світло
• Експресіонізм - емоції і глибокий сенс
• Символізм - міфи, сни і казки
• Модернізм - мистецтво і філософія
• Кубізм - багатоплановість абстрактності
• Сюрреалізм - психологія в живописі
• Поп-арт - виклик і епатаж
Світове мистецтво дуже різноманітне. За довгі роки в художній культурі склалося безліч напрямків - вони відрізняються техніками, прийомами, методами. Майстри намагаються створити максимально достовірне зображення світу, вловити швидкоплинний момент, викликати у глядача співпереживання. Знайомство з їхніми витворами розвиває естетичний кругозір людини і почуття прекрасного, допомагає виробити свою думку про модні течії, підносить душу.
Неокласицизм - назад до античності
Даний напрямок панував в Північній Європі в XVIII-XIX ст. Майстри, які працюють в подібному стилі, понад усе ставили мистецтво Давньої Греції та Риму, вважаючи, що цей період був часом найбільшого розквіту культури. Однак тематика їх полотен була переважно історичною та богословською - художники увічнювали сцени з житія святих, епізоди Старого і Нового Завітів. Такі картини повинні були виховати в глядачах високу мораль, прищепити їм суспільні цінності.
Художники, що належать до цього стилю, демонструють віртуозне володіння пензлем, вміння передавати гру світла і тіні, знання пропорцій та арифметичних співвідношень. Щоб переконатися в цьому, варто поглянути на роботи Жака-Луї Давида, Рафаеля, П'єтро Гонзага, Жана-Батиста Реньо. А ось імпровізація і самовираження не віталися - творити можна було лише на традиційні теми. Це призвело до академізму і повторів в середовищі художників.
Романтизм - емоції як джерело пізнання
У XVIII ст. епоха Просвітництва досягла свого піку. Саме зроблені тоді відкриття лягли в основу сучасної науки. Однак не всім був до душі науково-технічний прогрес - і як реакція на нього виникла течія романтизму.
Його прихильники (Карл Брюллов, Ежен Делакруа, Вільям Тернер) ідеалізували природу, вважаючи, що вона набагато більш досконала і довговічна, ніж будь-який людський витвір. Ще одним джерелом натхнення для них служила уява - художники увічнювали світ фантазій, мрій і прекрасних видінь, а також легенди, перекази та чарівні історії.
Реалізм - краса навколишнього світу
Живописні витвори, виконані в подібній техніці, вперше з'являються у Франції в другій половині XIX ст. У кожній країні цей стиль отримав свою унікальну назву - так, в Росії він був відомий як «передвижництво», в Австралії - як «Гейдельберзька школа», а американці охрестили подібну манеру «школою сміттєвого відра».
Художники-реалісти намагалися створювати максимально точні, об'єктивні та неупереджені полотна без будь-яких прикрас і пояснень. Вони часто увічнювали людей під час роботи, пейзажі, міську архітектуру. Найвідоміші представники жанру - І. Рєпін, А. Саврасов, І. Шишкін, Едвард Мей, Едуард Мане.
Імпресіонізм - рух, повітря та світло
Цей жанр зародився в останній третині XIX - початку XX ст. Першими в подібній манері почали писати французькі живописці, але незабаром вона поширилася по всьому світу. Назва стилю походить від одного з найзнаменитіших витворів - картини «Враження. Схід сонця» Клода Моне.
Майстри-імпресіоністи - Едгар Дега, Огюст Ренуар, Альфред Сіслей, Каміль Пісарро - переважно працювали не в студії, а на пленері (на відкритому повітрі). Вони розробляли новаторські прийоми живопису, які дозволяли як можна природніше показувати реальний світ, зберігати на картині тіні та півтони, брижі на воді і сонячні відблиски. Так, саме ці художники вперше скористалися технікою відкритої композиції, що створює враження руху, а також почали писати тонкими, легкими мазками - це дозволяло вловити зміни в освітленні і продемонструвати невловимий біг часу.
Експресіонізм - емоції і глибокий сенс
Ця течія, що виникла в Австрії та Німеччині в перші десятиліття XX ст., немов би заперечувала всі існуючі до нього стилі живопису. Художники зображували суб'єктивну реальність, свої переживання і почуття, навмисне спотворюючи кольори, форми і пропорції малюнка. До сих пір майстри увічнювали на полотні реальність - експресіоністи ж намагалися відтворити символічні структури, що існують лише в їхній свідомості.
Через те, що даний напрямок сформувався в епоху руйнівних воєн, характерними мотивами картин є муки, людська жорстокість, біль та страждання. Найбільш яскравими представниками цього жанру є Едвард Мунк, Вінсент ван Гог, Август Маке і Маріанна Верьовкіна.
Символізм - міфи, сни і казки
Даний напрямок виник як реакція на гранично сухий і неупереджений реалізм. Працюючі в подібній манері майстри керувалися тільки власною уявою і мріями, насичували кожне полотно загадковими знаками та натяками. Крім того, вони широко використовували міфічні мотиви.
Яскравим прикладом таких картин є роботи Артура Девіса, М. А. Врубеля, Джорджа Воттса, В. Васнецова.
Модернізм - мистецтво і філософія
Під цією назвою ховаються не тільки витвори художників, поетів та письменників - так можна охарактеризувати весь культурний дискурс XIX - першої половини ХХ ст. Офіційною датою зародження стилю вважається 15 травня 1863р. Саме тоді відкрився «Салон Знедолених» - виставка, на якій експонувалися забраковані паризькою цензурою полотна.
Працюючі в подібній манері майстра намагалися затвердити нові, нетрадиційні форми та методи, переосмислити канони, зробити свої полотна більш схематичними і абстрактними - вважалося, що так вони повніше відіб'ють внутрішню свободу і особливе бачення світу, властиве автору. Крім того, художники часто застосовували незвичайні матеріали - скажімо, Густав Клімт створював свої витвори з сусального золота. Іншими відомими художниками-модерністами були Генрі Матісс, Поль Гоген і Василь Кандинський.
Кубізм - багатоплановість абстрактності
Даний напрямок мистецтва з'явився на початку XX ст. у Франції. Його назву пов'язують з реплікою Анрі Матісса, сказаної їм при вигляді картини Ж. Брака: «Що за кубики!» (з французької «bizarreries cubiques»).
Відмінні ознаки подібної манери - використання простих форм і прагнення представити будь-які об'єкти як набір геометричних фігур. Як і інші авангардні художні стилі в живописі, кубізм акцентував увагу на почуттях та настрої майстра, намагаючись викликати у глядача сильний емоційний відгук.
У цьому жанрі працювали Пабло Пікассо, Хуан Гріс, Фернан Леже, Поль Сезанн. До речі, Пікассо - найпопулярніший художник-кубіст. Так, його полотно «Алжирські жінки» в 2015 р придбали за 179,3 млн. $, а робота «Оголена, зелене листя і бюст» - за 106, 5 млн. $.
Сюрреалізм - психологія в живописі
На початку 1920-х рр. загострився інтерес до людської психіки. Роботи З. Фрейда, К. Юнга, В. Вундта описували дивовижні закони свідомості, пам'яті, мислення. Вплинули вони і на живопис - саме під впливом ідей великих вчених виникла така течія, як сюрреалізм. Їй притаманні такі особливості, як несподіване і нелогічне поєднання різних об'єктів, алюзії, колажність, хаотичність та непередбачуваність.
Художники-сюрреалісти (Сальвадор Далі, Макс Ернст, Рене Магрітт) намагалися вилучити повсякденні предмети зі звичного контексту, створити образ поза формою, поєднати різні реальності.
Поп-арт - виклик і епатаж
Цей напрямок - один з найбільш неординарних та дивних течій у світовому мистецтві. Виконані в такій манері витвори можна зустріти як на виставках та галереях, так і в рекламних роликах, коміксах і плакатах. А знаменитий художник Енді Воргол розробив навіть етикетку для томатного супу «Campbells»! Втім, це не зашкодило його кар'єрі - у 2013 р полотно «Срібна автокатастрофа (Подвійна аварія)» було продано за 105,4 млн. $.
Майстри, які працюють в подібному жанрі, іронічно висміюють вульгарність, банальність та дурість, оголюють пороки соціуму - масове споживання, апатію, бездумне захоплення технологіями. Серед них - Рой Ліхтенштейн, Кіт Харинг, Такасі Муракамі.
|